Ефіопський їжак

Таблиця: класифікація ефіопського їжака

З чотирьох видів їжаків, що мешкають в Африці, ефіопський, мабуть, найцікавіший. Ці маленькі хижаки володіють декількома абсолютно унікальними для сімейства їжакових особливостями: вони з легкістю переносять високі температури, посуху і можуть довго обходитися без їжі, а в разі зовсім важкої скрути можуть впадати в сплячку в будь-яку пору року.

Ефіопський їжак (лат. Paraechinus aethiopicus) - маленький хижий ссавець з сімейства їжакових роду вухатих їжаків.

Опис і зовнішній вигляд

Перше, що кидається в очі при погляді ефіопського їжака це великі чорно-сірі вуха, вони не більше ніж у інших представників роду, проте не звернути на них увагу важко. До речі, вони не тільки допомагають орієнтуватися в просторі, а й відповідають за відведення зайвого тепла.

Paraechinus aethiopicus - їжак середніх розмірів, довжина його тіла коливається від 15 до 25 см, маса від 400 до 700 грам. Статевий деморфизм відсутній, єдине - самці трохи більші. Шкіра на коротких лапках у молодих особин рожевого кольору, але в міру дорослішання вона темніє поки не стане повністю чорною. Черево, горло, щоки і лоб покриті білою м'якою вовною. Мордочка прикрашена темно-сірою маскою, що робить звірка схожим на кумедного розбійника.

Голки дещо довші і більш міцні, ніж у їжака звичайного, який водиться в помірних широтах. Це ймовірно еволюційний хід з метою захисту від отруйних африканських плазунів.

Ареал і спосіб життя

Зустрічаються головним чином на Аравійському півострові, а також на узбережжі Перської затоки, в Єгипті, Тунісі, Судані, пустелі Сахара і само собою в Ефіопії. Воліють пустельні і напівпустельні регіони зі скелястими ландшафтами, нерідко зустрічаються біля оазисів та на узбережжях.

Організм ефіопського їжака максимально пристосований до життя в екстримальних умовах. Його нирки скорочують до мінімуму втрату дорогоцінної вологи. Великі вуха відводять надлишок тепла. Без їжі він може обходитися до 10 тижнів, без води - до 2-3 тижнів. А у випадку, коли видобутку зовсім немає або погода занадто спекотна може впасти в вимушену сплячку на місяць-півтора.

Активний переважно вночі. Приносить велику користь, полюючи на отруйних змій, павуків і скорпіонів, а також шкідницьку сарану, за що шанується місцевими жителями. Голки добре захищають від укусів навіть великих змій. Відрізняється надзвичайної ненажерливістю, за один раз може з'їсти до половини своєї ваги.

Вдень відсипаються в покинутих лисячих норах або в ущелинах скель, скручуючись в щільний клубок, щоб хижаки не мали змоги підібратися.

Розмноження

Оскільки ефіопські їжаки ведуть одиночний спосіб життя, а територія однієї особини може бути вельми значною, то парі щоб знайти один одного під час шлюбного сезону доводитися йти на хитрощі - виділяти потужний специфічний запах.

Потомство приносять раз на рік. Вагітність триває 30-40 днів. Новонароджений їжачок важить всього 8-9 грам, він голий, сліпий і глухий. На 4-му тижні відкриваються очі, а з під шкіри прориваються голки. У віці 2-х місяців малеча стає самостійною. У природі живуть близько 10 років.