У поясі Койпера знайдені ознаки присутності 2-х нових карликових планет

Пояс Койпера, що знаходиться за орбітою Нептуна, як відомо, досліджений все ще дуже погано. На даний момент астрономам відомо трохи більше 1000 його об'єктів, діаметр яких перевищує 100 км. Це мізерно мало, враховуючи що простягається він до відстані 55 а.о. від Сонця. Тільки за найскромнішими оцінками об'єктів подібного і більшого розміру в поясі Койпера повинно налічуватися близько 70 000. Чи варто говорити, що ймовірність існування на краю Сонячної системи ще не відкритих карликових планет дуже висока.

Цікаво, що пошук нових планет за орбітою Нептуна стартував на початку 20 століття, тобто ще за довго до відкриття самого пояса Койпера, щоправда тоді усі зусилля астрономів були зосереджені на пошуках теоретичної «Планети X». Нею виявився Плутон. Його відкриття спровокувало справжній бум гіпотез і теорій, які віщували існування цілої хмари небесних тіл подібних до Плутона. Спостереження увінчалися успіхом лише в 1992 році з виявленням перших великих транснептунових об'єктів і підтвердженням існування самого пояса. Через ще 12 років була відкрита перша карликова планета - Хаумеа, слідом за нею Макемаке і Еріда. Остання виявилася навіть більше ніж Плутон.

У недавньому дослідженні іспанських і британських астрономів були знайдені ознаки присутності 2-х нових невідомих науці карликових планет.

На даний момент виявлені і офіційно визнані 5 карликових планет, причому 3 з них знаходяться в поясі Койпера. Скільки їх там насправді відповісти досить складно. По-перше, цьому заважають відстані - навіть такі відносно великі небесні тіла як Еріда і Плутон в найпотужніших телескопах виглядають як ледь помітні плями світла. По-друге, висока кількість і відносно висока щільність об'єктів в даному регіоні Сонячної системи, серед яких переважають дрібні астероїди і комети з дуже високим альбедо робить практично неможливим пряме спостереження.

Пояс Койпера

Пояс Койпера в поданні художника.

Однак у вчених є цілий арсенал так званих непрямих методів спостереження, якими і скористалася спільна група астрономів з мадридського університету Комплутенсе і Кембриджського університету. У ході спостережень за двома десятками транснептунових об'єктів (аббр. TNO) вони виявили нехарактерні обурення під час їх орбітального руху. На думку дослідників найбільш вірогідною і водночас найбільш правдоподібною причиною такого поводження TNO може бути зовнішній гравітаційний вплив, причому відносно великих об'єктів, таких як карликові планети.

Примітно також і те, що в дослідженні, опублікованому в науковому журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Letters іспанськими та англійськими астрономами, йдеться про ознаки присутності відразу двох карликових планет.

Зафіксовані обурення в орбітальному русі групи транснептунових об'єктів дають нам всі підстави припустити, що якась невидима сила впливає на них. Найпростіше логічне пояснення цього - гравітаційний вплив двох невідомих карликових планет, що знаходяться за орбітою Плутона.

Пояснює астрофізик Карлос Де Ла Фуенте Маркос.

Як відзначають самі автори наукової роботи, отримані результати потребують додаткових обчислень і повторних спостережень, тільки після цього можна буде сміливо стверджувати про наявність ще двох карликових планет у нашій Сонячній системі.

Взагалі ж передбачається, що в майбутньому вдасться виявити близько 200 малих планет в просторах пояса Койпера і ще 2 000 за його межами, в розсіяному диску. Великий внесок у вивчення карликових планет обіцяє внести космічний апарат НАСА «Нові горизонти», який зараз долає фінальний відрізок шляху до Плутона.

Евгений Мартыненко