Вище неба: найвидатніші гори Сонячної системи

Земля - ​​це найбільше силікатне небесне тіло на просторах Сонячної системи. Крім того, наша планета є одним з найбільш геологічно активних об'єктів, а також єдиним тектонічно активним світом (крижана Європа не рахується - факт поки не доведений достовірно) - завдяки цьому процесу рухаються літосферні плити і ростуть природні гори. Виходячи з цього логічно було б припустити, що найвищі гірські вершини в Сонячній системі знаходяться саме на Землі. Але дійсність помітно відрізняється від такої логіки: земні гори, як виявляється, знаходяться десь ближче до кінця списку.

Вивченням позаземних ландшафтів займається наука астрогеологія, яка виникла трохи більше 60 років тому. Проте за цей час вченим вдалося висунути не одну теорію і зробити немало важливих відкриттів. Одне з останніх - виявлення піку Реясільвії на астероїді (або карликовій планеті, класифікують по-різному) Веста, який забрав звання найвищої вершини у марсіанського Олімпу. Пік Реясільвіі - це гора, утворена під час колосального зіткнення Вести з іншим великим тілом. Як показують дослідження, левова частка найвищих гір Сонячної системи - шрами від подібних зіткнень.

У астрогеології Сонячної системи є одна цікава особливість, яку варто відзначити до початку складання нашого переліку найвищих вершин. Марс, який пережив по всій видимості дуже багате геологічне минуле, став притулком для величезної кількості не менше величезних вулканів. Простіше кажучи, при складанні суто суворого рейтингу, більшу половину в ньому б посіли саме марсіанські гори. Тому представлений нижче список - це скоріше найвидатніші, найцікавіші піки Сонячної системи, аніж банальний перелік від найвищого до найнижчого піку.

Ще один важливий нюанс: в астрогеології, як ви й самі напевно розумієте, прийнято заміряти висоту тієї чи іншої гори від її основи або від нульового рівня поверхні, звичний для Землі показник від рівня моря просто непридатний для інших небесних тіл.

Веста. Пік Реясільвії

Висота: ≈ 22 км. Походження: ударне.

Веста є найяскравішим і одним з найбільш великих тіл у головному поясі астероїдів (розташований між Марсом і Юпітером), тим не менше її діаметр більше, ніж скромний у порівнянні з планетами - всього 530 км. До чого ми ведемо? Виходить досить примітний факт: настільки невеликий астероїд (щодо планет) умістив на своїй поверхні найвищу гору у всій системі. Однак безпосередньої заслуги Вести в цьому немає - кратер Реясільвія, в центрі якого і знаходиться однойменний пік був утворений в результаті космічного ДТП.

Пік Реясільвії - найвища гора Солнячної системи

Топографічна карта кратеру Реясільвія на астероїді Веста і фотографія кратеру, зроблена космічним аппаратом Dawn у 2011 році.

Цікаво також, що висота піку Реясільвії над нульовим рівнем поверхні складає -1,5 км, оскільки глибина кратера коливається в межах від 21 до 25 км.

Марс. Вулкан Олімп

Висота: 21,2 км. Походження: вулканічне.

Довгий час (аж до 2011 року) цей згаслий вулкан очолював список найвищих вершин на просторах Сонячної системи і досі залишається найбільшою горою відомою людству. Діаметр основи цього велетня становить 540 км, тут запросто могла б вміститися вся Веста або, наприклад, така країна як Польща. Олімп настільки великий, що його неможливо побачити повністю, перебуваючи на поверхні планети - схили і вершина завжди будуть йти далеко за обрій. Неймовірні габарити марсіанських вулканів і зокрема Олімпу пояснюються особливостями внутрішнього устрою четвертої планети: тут немає і, ймовірно, ніколи не було тектонічної активності, яка рухала б літосферні плити, як наслідок розпечена лава мільйони років поспіль виходила на поверхню в одних і тих самих місцях.

найвищі гори Солнячної системи

Топографічна карта вулкану Олімп, зроблена на основі фотознімків орбітальних марсіанських зондів.

Япет. Стіна Япета

Висота: ≈ 20 км (найвища точка). Походження: ударне.

Про існування Стіни Япета людство дізналося наприкінці 2004 року завдяки фотознімкам автоматичної міжпланетної станції "Кассіні", яка на той момент вже встигла провести півроку на орбіті Сатурна. Побачене, м'яко кажучи, вразило вчених - подібних ландшафтів ще ніхто ніколи не бачив. Це був довжелезний гірський хребет, який вузьким кільцем оперізував повністю весь екватор супутника. Протяжність Стіни Япета становить 1300 км, ширина: близько 20 км, висота: 10-20 км.

найвидатніші гори Солнячної системи

Фотографія автоматичної міжпланетної станції «Кассіні», що і досі вивчає Сатурн, його супутники і кільця.

Походження такої незвичайної гірської системи спершу поставило вчених у глухий кут, але через кілька років було висунуто припущення про її ударне походження, незабаром воно було підтверджено комп'ютерним моделюванням. Зіткнення, як виявилося, проходило практично під прямим кутом, чим і пояснюються такі серйозні наслідки.

Марс. Вулкан Арсія

Висота: ≈ 19 км. Походження: вулканічне.

На думку астрогеологів, Арсія була останнім активним вулканом на Червоній планеті і якби геологічна активність там не стихла, то ця гора, ймовірно, перевершила б навіть Олімп. Власне, останньому Арсія не сильно-то й поступилася - відносна висота вулкана дещо більше 19 км, діаметр кальдери - 110 км, діаметр підошви - 435 км.

найвидатніші гори Солнячної системи

Цікава Арсія також своїми численними печерами, які розташовані на пологих схилах. Глибину однієї з печер навіть вдалося виміряти, вона становить 78 метрів. До речі, ці печери вважаються одним з можливих притулків марсіанського життя, якщо таке там, звісно, є.

Іо. Південна Боосавла

Висота: 18,2 км. Походження: тектонічне.

Неймовірної сили гравітаційні резонанси з боку Юпітера і двох інших його великих супутників, Європи та Ганімеда, зробили Іо найбільш геологічно активним тілом всієї Сонячної системи. Це вплив, який то стискає то розтискає Іо немов тенісний м'ячик, створив 400 активних вулканів, через котрі на зовні виривається надмірний тиск, і 100 гірських систем, кожная з яких вражає своїми розмірами. Гори тут формувалися в результаті сходження літосферних плит, тобто так само, як це відбувається на Землі. Південна Боосавла - найвища і найвидатніша вершина супутника. За масштабами - це єдина гора, здатна позмагатися з марсіанським Олімпом, - діаметр її підошви становить 540 км.

найвищі гори Солнячної системи

Фотознімок, зробленний космічним аппаратом «Вояджер-1»

Оберон. Безіменна гора

Висота: ≈ 11 км. Походження: невідомо, ймовірно ударне.

Оберон один з найбільших супутників в Сонячній системі і найбільший в розпорядженні Урана. Він був відкритий в 1787 році самим Вільямом Гершелем, проте телескопи того часу не дозволяли розглянути будь-які деталі його поверхні і отримати хоч якісь дані. Ситуація змінилася тільки в 1986 році, коли повз системи Урана пролітав космічний апарат «Вояджер-2». Завдяки знімкам Вояджера вдалося дослідити більше 40% поверхні Оберона.

найвищі гори Солнячної системи

З'ясувалося, що цей супутник на ранніх етапах своєї історії був досить активним геологічним світом, і хоча ті часи залишилися в далекому минулому, їх сліди у вигляді протяжних каньйонів, розломів, згаслих вулканів і не численних гір на поверхні Оберона можна побачити і сьогодні. Однак переважною частиною рельєфу там є кратери, найбільший з них має близько 375 км в діаметрі, а в його центрі розмістився величезний 11 км пік . На жаль, його походження залишається невідомим.

Земля. Вулкан Мауна-Кеа

Висота: 10,2 км. Походження: вулканічне.

Ні-ні, Джомолунгма як і раніше є найвищою точкою нашої планети, її висота над рівнем моря становить 8848 метрів (відносна висота). Аналогічний показник гавайського мегавулкана Мауна-Кеа складає всього 4169 метрів, однак більша його частина ховається під водою на глибині більше 6 км. Таким чином, висота Мауна-Кеа від основи становить вражаючі 10 203 метра.

Мауна-Кеа - найбільша гора на Землі

Цікаво, що інший гавайський гігант, вулкан Мауна-Лоа всього на 37 метрів нижче Мауна-Кеа, і при цьому він продовжує рости, щоправда дуже повільно. Зате наймолодший з гавайських вулканів, Кілауеа активно вивергається протягом більше 25 000 років і не збирається на цьому зупинятися. Зараз його висота від основи трохи менше 7,5 км, але це один з найактивніших вулканів світу. На думку багатьох вчених саме Кілауеа в майбутньому стане найбільшою горою Землі.

Місяць. Пік Гюйгенса

Висота: 5,5 км. Походження: частково ударне, частково тектонічне.

Пік Гюйгенса - найвищий пік в гірській системі Апеннін і Місяця в цілому. Розташований він на півночі видимої частини Місяця вздовж берегової лінії Моря Дощів.

найвища гора Місяця

Апенніни - досить велика гірська система, її протяжність близько 600 км, на яких вмістилося близько 3000 піків, сім з них - вище 4-х км.

Евгений Мартыненко